Анекдот дня:

Місцевий пастор веде недільний урок для дітей в церкві. Проходять вони тему старанності і уяви. Як наочний і зрозумілого дітям прикладу пастор взяв білку і почав говорити:
- Я вам, діти, опишу дещо, і коли ви зрозумієте, про що конкретно я кажу, підійміть, будь ласка, руку. Отже, це живе на деревах (пастор робить багатозначну паузу), їсть горішки (пауза), воно сірого або рудого кольору (пауза), у нього великий пухнастий хвіст (знову пауза).
Діти переглядаються, але ніхто руки не піднімає. Пастор продовжує:
- Воно стрибає з гілки на гілку (пауза), складає хвіст колечком, коли сидить (пауза) ...
Нарешті, невпевнено піднімається самотня рука. Пастор зраділо вигукує:
- Нарешті, син мій, ти здогадався, про що саме я говорив. Ну, скажи ж нам, що це таке ...
Піднімається Вовочка:
- Ну-у-у, я не зовсім впевнений. Я, звичайно, точно знаю, що правильною відповіддю має бути «Ісус», але вже щось надто на білочку схоже.

Сьогоднішній жарт:

Зустрічаються двоє шкільних приятелів. Один каже іншому:
- Слухай, багато з наших друзів вже розлучилися, а ти одружений уже 15 років, і всі кажуть, що у тебе дуже щасливий шлюб. Може, поділишся секретом?
Приятель помовчав, подумав і каже:
- Ну так, секрет є, і я тобі його, так і бути, відкрию. Розумієш, ми з дружиною вирішили, що життя не повинна бути одноманітною, нудною. Тому ми з нею ходимо в ресторан. Починаємо з романтичної вечері при свічках, потім спускаємося в бар, там м'яке світло, інтим, танець, ніжні дотики, передчуття любовної пристрасті ...
Приятель зацікавлено перебиває:
- І як часто ви туди ходите?
- В ресторан-то? Та щотижня ... Правда, з розкладом нестиковочка: дружина ходить по четвергах, я - по суботах.